Магазины продажи наркотиков Шахунья СОЛЬ COCAIN

Бля, давайте я вам расскажу, как я купила героин и скользила по облакам кумара, да вы сами во всем убедитесь, на своей шкуре. В общем, я сидела на лавочке деревянной, на той самой, где мы с братвой всегда дрочим время от времени. Через пару минут к нам подошел мужик, с видом настоящего хулигана, фуфел он туго и ковырял нос постоянно.

Видно было, что это тот самый закладчик, который славится своими белыми порошками. Один из наших, по кому всегда отлично можно добыть хорошую бамажку. Ну, я подошла к нему и сказала: "Ээ, братан, ты чего тут затромбился? У тебя есть что-нибудь интересное?"

А он такой, фантиком в руке размахнул: "Конечно, есть, брателло! Все самое лучшее. Давай, вписывай меня на ночевку, и я тебе покажу свой новый товар".

Ну, я подумала, что хуже уже не будет, и мы отправились к нему в непотребную хату. Зашли, а там, братцы, целый тюбик этого белого порошка. Я уж начала слюней подтыкать, даже не верится, что все наши мечты сбылись. Мы помахали ему ручкой, и он полез в карман, достал свою закладку и руку мне протянул.

Сказал: "Это вмазка, только для тебя, малышка. Попробуй, и ты окунешься в облака кумара". Я дрожащей рукой взяла бумажку и быстро всунула в рот. Что было потом, не могу описать, бля, словами.

Ну что я могу еще сказать... Я скользила по облакам, кажется, что летела высоко в небесах, но на самом деле просто лежала на кровати и мечтала о лучшей жизни.

Там, где все насрать, где все бросить, где забыть дурную жизнь и паршивые проблемы. Там, где только ты и твоя подруга, где ничего другого не существует, кроме этого маленького героина.

А потом, братцы, времени пролетело как миг. Конец был неизбежен, и я поняла, что пора оставить эту хуйню. Хоть и было сложно, но я смогла. Сейчас уже не тянет на эту дрянь, поняла, что это все просто мимолетные наслаждения. Жизнь - это много других вещей, которые мы теряем, когда теряемся в одном.

Отже, страшний наркоман, я, вирішив віддатися всій справі цього світу - натуральному кокаїну. Все почалось тим, що колега із роботи розповів мені про закладки, де можна придбати якісну річ. Біла кристалічна речовина, про яку всі так багато говорять - це була моя наступна мета.

Одного сонячного дня я знайшов контакт на пацана, який займався розподілом закладок. Він вже зарання знаходився в стані плющиту, а я йому тільки допоміг. Він вивів мене на притон, де ми домовились про угоду. Мене перетинало від хвилювання, проте я був рішучим - кокаїн мав стати моїм відрою щастя.

Зустрічалися ми в темному переулочку, серед шумного міського таракана. Я знав, що ризикую, але дурний горішок як завжди перемагав у раціональному мисленні. Я видивлявся на всі боки, стараючись не привертати зайву увагу, коли раптом, я побачив його - мого нового дилера. Він був не старший за 20 років, з кепкою на голові і шортах, які здавались мені незручними в цій погожій погоді.

Потиснувши один одному руки, ми швидко здійснили обмін - кеш проти пакетика з тим дивовижним білим порошком. Мені не хватало слів, аби описати своє щастя. Я вже думав, що кокаїн - це просто міф, але тепер я мав його в своїх руках.

Повернувшись додому, я вирішив не марнувати часу і заліз в онлайн-пошук, щоб знайти виставку картин у нашому місті. Шукаючи, я натрапив на подію, яка мене зацікавила - виставка сучасного мистецтва з усіх куточків світу. Я ось так подумав: чому б не залізти на цю виставку на плющиті, щоб отримати незабутні враження?

Вечір наближався, і я вже підготувався до свого заходу. Позбувшись всіх речей, що могли сповідати мої таємниці, я направився до центру, де проходила виставка. Вхід на неї виявився крутим - маса художників, фотографів та модних пацанів і сучок. Там швальні шматки мистецтва були представлені на публічний огляд, я любив кожен миттєвість у цьому помешканні.

Зашовши у зал, я повний заглибився у справу. Мої очі впилися на одну картину, яка змусила мене затриматися. Фарби на полотні гріли мою душу і розсіяли тінь наркотичного опьяніння. Я все випивав кожен крок митця, він був такий гений! Він зміг передати неймовірні почуття через холодний фарби, і це плющило мене до глузду.

На виставці царила особлива атмосфера, наповнена розумом і смаком. Я був самим центром уваги, бо шевелився як під впливом кокаїну. Усі розмови про мистецтво, стилі та тенденції були шаленими наркоманськими запасами, які впивалися партіями дагги. Ми просто залізли на хвилю таланту і чарування.

Минув тривалий час, але я все ще перебував у своєму кокаїновому екстазі. Мій розум заповнився дивовижними образами, що залишилися в моїй пам'яті назавжди. Було два слова, які описували мої враження - зашло і шмалить! Виставка показала мені світ, про який я давно мріяв, де кожен фарбує свої мрії на полотні життя.

Мой дилер і видал мені найкращу закладку в моєму житті. Вона відкрила для мене нові горизонти, де культура, мистецтво і наркотики переплітаються в одному танці. Брешу, який наркоман хотів би кутити? А я вже не міг припинити. На виході з виставки, я зустрів свого кума - бідолашного лоха, який повірив в ту ж свиню, що й я. Він також вдався на цю виставку і не знав, що його вже чекає. Я розповів йому про свої враження та показав йому свої закладки - виявився він не менш здивований.

Ми з ним втратили рахунок годинам, що стояли біля виставки. Задоволений своїм вечором, ми вирішили закінчити його вже на природі. Друзі, дізнайтесь на свою свою шию - кутити з наркоманом на вулиці під яскравою зірками неймовірний досвід!

Так закінчився мій день, повний пригод і вражень. Я купив закладки і відвідав виставку, але, поки що, моє життя затоплене натуральними ейфоріями і бездумними кутками. Хочете підсумувати все це свято? Це я запрошую вас в світ майбутніх переживань!